Уретрит у жінок — особливості перебігу хвороби, ефективна терапія

Уретрит (запалення сечовипускального каналу) традиційно вважають чоловічим захворюванням. Але в жінок він зустрічається так само часто, просто у хвороби є особливості перебігу, через які вона часто залишається не виявлено. Несвоєчасне лікування уретриту призводить до розвитку ускладнень.

Що таке уретрит у жінок?

Друга назва сечовипускального каналу — уретра, звідси й медичний термін «уретрит». Цей орган являє собою порожнисту трубку, яка одним кінцем з’єднується із сечовим міхуром, а другим — виводиться назовні.

У жіночої уретри є анатомічні особливості: вона значно коротша й ширша, ніж чоловіча. У разі потрапляння в неї бактерії дуже швидко і практично безперешкодно добираються до сечового міхура і спричиняють його запалення — цистит.

І хоча уретрит у жінок, на відміну від циститу, часто протікає без яскравих проявів, від цього він не стає менш небезпечним. Навпаки, стерта клінічна симптоматика призводить до запізнілої діагностики, а що довше триває запальний процес, то важче його вилікувати. Хронічний уретрит небезпечний поширенням інфекції на сусідні органи й особливо на статеву систему.

У разі уретриту в жінок причини хвороби можуть бути різними, але в переважній більшості випадків — це інфекція. Це можуть бути як бактерії, що передаються статевим шляхом, так і ті, що мешкають у жіночому організмі й активізуються в разі зниження імунітету.

У першому випадку лікарі говорять про специфічний уретрит, у другому — про неспецифічний. Обидва вони небезпечні для жінки й потребують антибактеріального лікування.

Специфічне запалення може бути спричинене збудниками гонореї, хламідіями, трихомонадами, уреаплазмою, а неспецифічне — кишковою паличкою, рідше — стафілококами та стрептококами.

Як проявляється уретрит у жінок?

Стертий перебіг хвороби — головна особливість жіночого уретриту. Дуже часто пацієнтка й не підозрює про запалення сечовипускального каналу або думає, що в неї гінекологічні проблеми. Але якими б незначними не були прояви, інфекція водночас захворюванні передається так само активно, як і за яскравої клінічної картини, і партнер заражається дуже швидко.

У разі гострого уретриту в жінок симптоми хвороби включають:

• часте сечовипускання (полакіурію);
• дизуричні розлади (біль, печіння під час сечовипускання);
• свербіж у ділянці отвору каналу, почервоніння;
• рясні піхвові виділення (тому уретрит помилково приймають за гінекологічне захворювання);
• неприємні, болісні відчуття внизу живота, особливо, якщо інфекція поширилась на сечовий міхур.

За гонорейного уретриту в жінок перші симптоми хвороби з’являються вже протягом 4–7 днів, за хламідійного — 1–3 тижнів. Трихомонадне інфікування зазвичай поєднується з ураженням піхви, інкубаційний період може становити 2 місяці.

Важливо! Загальне самопочуття жінок під час уретриту не страждає. Температура може підвищуватися тільки в тому разі, коли запалення поширилося на сечовий міхур і нирки. У разі ураження тільки сечовипускального каналу ознобу, відсутності апетиту, нудоти, головного болю не спостерігається.

За хронічного уретриту жінка зазвичай і не знає про своє захворювання, хоча в період загострення може скаржитися на дискомфорт під час сечовипускання, посилення виділень із піхви.

Діагностика уретриту в жінок

Пацієнтки часто цікавляться під час уретриту, який лікар лікує це захворювання — гінеколог, нефролог або уролог. Гінекологи займаються хворобами статевих органів, але нерідко саме до них звертаються жінки в разі появи печіння і виділень.

Нефрологи лікують патології нирок, особливо з порушенням їхньої функції, а діагностику й терапію захворювань сечовивідних шляхів проводять урологи. Саме до цього фахівця направить пацієнтку лікар будь-якої спеціальності, якщо він підозрює в неї запалення уретри.

У разі підозри на уретрит у жінок діагностика включає:

• загальний аналіз сечі;
• мікроскопічне дослідження мазка з уретри;
• бакпосів виділень з уретри за необхідності;
• огляд гінеколога за підозри на супутнє ураження піхви та шийки матки;
• УЗД органів малого таза, сечового міхура, нирок — за показаннями.

Деякі мікроорганізми (хламідії, уреаплазму, мікоплазму) звичайними методами виявити складно, тому лікарі призначають розгорнуте обстеження — визначення антитіл або виявлення самих збудників методом ПЛР.

Зверніть увагу: гостру інфекцію підтверджують антитіла класу М (IgM), але високі титри IgG теж інформативні — вони можуть свідчити про загострення хвороби (наприклад, у разі хламідійного уретриту).²

Як лікувати уретрит у жінок?

Як і чим лікувати уретрит у жінок, може визначити тільки фахівець. Безконтрольне приймання ліків небезпечне за будь-якої хвороби, але за цієї особливо — через ризик ускладнень.

Під час лікування уретриту в жінок препарати потрібно підбирати з урахуванням результату бакпосіву й антибіотикограми. Якщо це неможливо, урологи призначають антибіотики широкого спектра дії (пеніциліни, цефалоспорини, фторхінолони).

У разі уретриту в жінок лікування таблетками, іноді в поєднанні з піхвовими свічками, краще. Уколи та крапельниці зазвичай призначають у разі захворювань із тяжким перебігом. Також у схему терапії часто додають знеболювальні, протизапальні та спазмолітичні засоби. На додаток до стандартної терапії антибактеріальними препаратами й особливо, коли потрібна тривала терапія з метою закріплення результату, багато урологів надають перевагу рослинним препаратам, бо вони впливають відразу на кілька ланок патологічного процесу (біль, набряк, запалення, спазм).

Але для ефективного і прогнозованого лікування дуже важливо, щоб фітопрепарати виготовляли з якісної рослинної сировини, а всі виробничі процеси були стандартизовані.

Також мають значення технології, які застосовують під час виробництва ліків — що вони сучасні, то нижчий ризик побічних реакцій і більш прогнозована дія рослинного засобу.

Уретрит — профілактика в жінок

Захиститися від специфічного інфекційного уретриту можна тільки одним способом — використовувати презервативи. Навіть єдиний партнер не гарантія безпечного сексу, а що їх більше, то вищий ризик захворювань, що передаються статевим шляхом, й уретриту, зокрема.

Якщо в чоловіка з’явилися симптоми хвороби або відхилення в аналізах, жінка також має пройти обстеження. Іноді збудник хвороби не виявляється, але, наприклад, у разі трихомоніазу лікування все одно призначають обом партнерам, оскільки негативні результати аналізів можуть бути пов’язані з тривалим інкубаційним періодом інфекції.

Нелікований уретрит у жінок може перейти в затяжну або хронічну форму, а також призвести до ураження статевих органів через поширення бактерій — сальпінгіту, ендометриту, запалення і спайок маткових труб, позаматкової вагітності, безпліддя. Це характерно для уповільнених форм — викликаних, наприклад, хламідіями, які непросто виявити й ще складніше вилікувати.

Профілактика ускладнень уретриту в жінок — це своєчасне звернення до лікаря, комплексне обстеження та лікування з дотриманням його рекомендацій.