Згідно з даними Американського товариства інфекційних хвороб (IDSA) поширеність інфекції сечовивідних шляхів залежить від статі та від віку. На жаль, частіше на цю недугу страждають жінки. Це залежить від низки особливостей: близькість уретри до "природних резервуарів" інфекції - кишечника, статевих шляхів; порушення уродинаміки нижніх сечових шляхів; гінекологічні захворювання (вагініти, вагінози, вульвіти); гормональні порушення.
Це підтверджує статистика:

• хоча б раз у житті 40% жінок перенесли інфекцію сечових шляхів (ІСШ),
• 30% жінок з ІСШ у віці молодше 26 років,
• сексуальна активність є причиною 30-40% ІСШ у жінок;
• у 20-30% дорослих жінок виникають рецидивні інфекції протягом року.

Фактори ризику ІСШ

Науковці виділяють кілька факторів ризику розвитку інфекційних запалень сечовивідних шляхів. Серед них:

• Жіноча стать. Як уже було сказано, розвитку ІСШ сприяють анатомічні особливості жіночого організму. Ще ймовірність хвороб у жінок зростає на тлі сексуальної активності (особливо частої) та застосування сперміцидів.
• Літній вік (понад 65 років). Цей фактор ризику актуальний як для жінок, так і для чоловіків. При тому, що чоловіки рідко страждають від ІСШ у молодому віці та зрілості, після 65 років вірогідність виникнення таких хвороб поступово зростає і вже до 80 років зрівнюється з вірогідністю ІСШ у жінок.
• Зниження рівня естрогену з настанням постменопаузи. На тлі цього змінюється стан слизових оболонок сечовивідних шляхів, вони стають більш вразливими до інфекцій та інших пошкоджень.
• Нетримання сечі. Ця проблема збільшує ризик ІСВШ у 4 рази.
• Сімейний анамнез. Якщо у жінки мати страждала від ІМВП, ризик виникнення таких хвороб у неї зростає у 2-4 рази. Також спадкова схильність може впливати на тяжкість перебігу таких порушень.
• Катетеризація. Така процедура значно збільшує ризик ІМВП, при цьому ймовірність розвитку хвороби прямо залежить від тривалості катетеризації. Доведено, що періодичне встановлення катетера є безпечнішим, ніж постійна катетеризація. При цьому порушення, які вимагають катетеризації, також підвищують імовірність ІСШ (у т.ч. неповне випорожнення сечового міхура, нейрогенний міхур, анатомічні аномалії сечостатевих шляхів тощо).
• Діагностичні та хірургічні втручання на сечостатевій системі. Ризик ІСШ збільшується після цистоскопії, уретроскопії, урогінекологічних операцій тощо. Тому при всіх цих втручаннях пацієнтам рекомендовано призначати профілактичний прийом антибіотиків.
• Сечокам'яна хвороба. Конкременти в нирках або сечовому міхурі можуть ставати сприятливим резервуаром для росту і розмноження бактерій, які провокують рецидиви ІСШ.
• Цукровий діабет. Це захворювання збільшує ризик розвитку ІСШ удвічі.
• Імунодефіцит. Імовірність виникнення ІСШ найбільше зростає після пересадки органів, але й інші чинники можуть впливати на їхній розвиток.

Види інфекцій сечовивідних шляхів

Інфекції сечових шляхів бувають неускладнені та ускладнені. Американське товариство інфекційних хвороб (IDSA) класифікує захворювання таким чином:

• гостра неускладнена інфекція нижніх сечових шляхів у жінок (цистит);
• гострий неускладнений пієлонефрит;
• ускладнена інфекція сечовивідних шляхів та інфекція сечостатевих органів чоловіків: пієлонефрит, уретрит, простатит;
• уросепсис (інфекція сечових шляхів, яка призвела до сепсису);
• асимптоматична бактеріурія (наявність бактерій у сечі без симптомів);
• рецидивна інфекція сечовивідних шляхів.

Часто інфекції сечостатевої системи спричиняють такі бактерії, як відома всім кишкова паличка E. coli.1 На жаль, цей вид бактерій досить-таки стійкий до протимікробних препаратів, ось чому така хвороба, як цистит, може повертатися.
Урологи також виокремлюють фактори ризику, супутні захворюванню:

• переохолодження і перегрів;
• тісний одяг (вузькі штани, короткі спідниці, синтетична спідня білизна);
• невідповідні засоби гігієни, що подразнюють слизові;
• неправильна гігієна статевих органів
• бактерії можуть потрапити в нирку через рефлюкс сечоводу;
• часта зміна статевих партнерів;
• інфекції дихальних шляхів, інші вогнища інфекції в організмі.

Часто ознаки інфекції в сечі з'являються під час відпустки та зміни клімату. Тому взяти в аптечку таблетки від циститу не буде зайвим.

консультацію до гінеколога, де в неї було взято аналіз бакпосів на мікрофлору геніталій. Результат - E. Сoli.
Таким чином, після проведеного лікування дівчині не знадобилося оперативне втручання. Ось чому дуже важливо в разі циститу, або будь-якого іншого дискомфорту (біль у спині, каламутна сеча тощо), звернутися до лікаря для проведення потрібного обстеження й уточнення діагнозу. Тим паче, що інфекції сечовивідних шляхів можуть призвести до різних ускладнень.

Симптоми ІСШ

Запалення нирок і сечового міхура можна запідозрити за таких симптомів:

• часте сечовипускання при відділенні сечі малими порціями;
• болі та різі під час сечовипускання;
• постійні нестримні позиви;
• каламутна сеча з неприємним запахом, осадом і кров'ю;
• болі в промежині, паху, попереку;
• може бути температурна реакція, що залежить від гостроти процесу.

Якщо виникає лише часте сечовипускання, інфекція може й бути відсутньою. Такий симптом може спостерігатися при гіперактивному сечовому міхурі та деяких інших неінфекційних порушеннях.
Канефрон^® Н у таблетках усуває перші ознаки інфекції сечового міхура. Але якщо виникли тривожні симптоми - кров у сечі та температура - потрібна негайна медична допомога.

Діагностика ІСШ

Повне комплексне лікування пієлонефриту і циститу не проводять без підтвердження діагнозу. Основні методи:

• збір анамнезу,
• УЗД нирок і сечового міхура;
• загальний аналіз сечі та крові, іноді необхідний аналіз крові на біохімію;
• рентген-діагностика, як додатковий метод обстеження.

Усі обстеження призначаються в індивідуальному порядку і можуть відрізнятися залежно від стану за рекомендацією лікаря.

Профілактика

Основні методи профілактики такі:

• дієта - необхідно виключити гострі, солоні, жирні продукти;
• водно-питний режим: пити мінімум 1,5-2 літри чистої води на добу;
• не зловживати алкоголем;
• правильна гігієна;
• лікування вогнищ інфекції в організмі (тонзиліт, карієс);
• носіння якісної спідньої білизни.

Лікування циститу може виявитися тривалим процесом, тому профілактики необхідно дотримуватися завжди.

Ускладнення при інфекціях сечовивідних шляхів

Найважчим ускладненням ІСШ є уросепсис, смертність від якого становить 20-40%. Це сепсис, первинне джерело інфекції якого зосереджується в сечовій системі.
Найчастіше уросепсис виникає як ускладнення обструктивного пієлонефриту, що виник на тлі сечокам'яної хвороби, але близько 17% випадків цього стану пов'язано з урологічними втручаннями. У зоні ризику перебувають літні люди, діабетики та особи з ослабленим імунітетом.
Загалом, список можливих ускладнень залежить від конкретного типу ІСШ. Зокрема, цистит може ускладнюватися пієлонефритом і сечокам'яною хворобою, а також стає хронічним. Пієлонефрит може ускладнюватися абсцесом нирки та нирковою недостатністю. Уретрит у чоловіків може ускладнюватися запаленням насіннєвих міхурців і придатків яєчка, а також хронічним простатитом і звуженням просвіту сечовипускального каналу.
Своєчасне лікування інфекцій сечостатевих шляхів і суворе дотримання лікарських рекомендацій допомагає знизити ризик ускладнень інфекцій сечостатевої системи.

Лікування традиційне

Лікування запалення нирок проводять за допомогою антибіотиків, адже основна причина хвороби - інфекційна. Дуже важливо під час антибіотикотерапії враховувати чутливість бактерій і можливі побічні явища. Призначати антибіотики може тільки лікар. Якщо під час їхнього застосування у вас з'явилася алергічна реакція, негайно про це повідомте лікаря - можливо, доведеться міняти або скасовувати антибіотик і проводити лікування симптоматики. Якщо ви не відчуваєте покращення стану, можливо ваш організм резистентний (стійкий) до якогось антибіотика.
На жаль, світ вступає в епоху, коли антибіотики втрачають свою ефективність, і необхідно шукати альтернативні методи лікування¹. Тут на допомогу приходять фітопрепарати, які добре переносяться, можуть за потреби застосовуватися довгостроково і відіграють величезну роль як у профілактиці захворювань, так і в попередженні рецидивів.

Лікування фітотерапією та препаратом Канефрон^® Н

Німецький рослинний препарат Канефрон^® Н застосовується в урологічній практиці Німеччини вже давно. Канефрон^® Н допомагає дії антибіотика, тим самим скорочуючи термін лікування. Показання до застосування препарату: профілактика і лікування запальних інфекційних хвороб нирок (пієлонефрит) і сечовивідних шляхів (цистит), профілактика каменеутворення.
Якість препарату Канефрон^® Н обумовлює його ефективність. Так Канефрон^® Н Біонорика продемонстрував можливість успішного використання навіть у монотерапії (лікування одним препаратом) при неускладненому циститі. Було проведено дослідження, яке довело, що застосування Канефрону^® Н за неускладненого циститу допомогло уникнути приймання антибіотика у 97,6% жінок. Крім того, протягом місяця після лікування не зареєстровано жодного випадку рецидиву циститу. Таким чином, у наш час є гідна альтернатива антибіотикам у лікуванні гострого циститу.

Що таке Канефрон^® Н

Таблетки від циститу Канефрон^® Н відомі на фармацевтичному ринку десятки років, і це дієва терапія під час боротьби з інфекціями сечової системи. Висока ефективність препарату зумовлена низкою чинників:

• Широкий спектр дії: усуває запалення, бореться з бактеріями, захищає нирки, знімає спазми, покращує кровотік тканини нирок, покращує сечовиділення. Поступово полегшується симптоматика, зникає біль і спазми.
• Рослинний склад. Завдяки спеціальному рослинному екстракту, що входить до Канефрон^® Н таблетки, обумовлена його активність. Екстракт містить різні фітогоречі, ефірні олії, флавоноїди, фенолкарбонові кислоти, які пригнічують ІСШ і запалення.
• Сучасне виробництво, що базується на концепції фітонірингу - унікального напряму, який поєднав у собі знання науки та силу природи одночасно.

Попри сприятливий профіль безпеки фітопрепарату Канефрон^® Н, обов'язково проконсультуйтеся з лікарем-нефрологом або урологом щодо вашої особистої схеми лікування.