Перейти до основного вмісту
канефрон

Безпечне лікування і профілактика хронічного пієлонефриту

Якщо гострий запальний процес у нирках не вдається зняти протягом трьох і більше місяців, хвороба переходить у нову форму — хронічний пієлонефрит.

У цьому випадку інфекція знижує свою активність, але повністю з нирок не йде. Запалення мляве, малопомітне, проте досить-таки небезпечне. Часто в аналізах сечі знаходять бактерії навіть за відсутності ниркових скарг. Що таке хронічний пієлонефрит знають багато жінок — вони хворіють удвічі частіше від чоловіків через анатомічну будову сечовидільної системи.

Додаткову складність у терапії захворювання надає явище антибіотикорезистентності — бактерії стають просто не чутливі до дії антибіотиків1, це ускладнює лікування захворювання. Тому, як допоміжну терапію, часто використовують ефективні препарати рослинного походження, такі як Канефрон® Н.

Причини хронічного пієлонефриту

Основний чинник, що призводить до трансформації гострого процесу на хронічний пієлонефрит — нераціональна антибіотикотерапія. Пацієнти часто приймають антибіотики самостійно, після поліпшення стану не проходять курс лікування до кінця. Результат — антибіотикорезистентні форми мікроорганізмів. Наступного разу цей самий антибіотик може вже не допомогти.

Друга причина — мікроби «обживаються» в нирці й імунітет перестає на них активно реагувати, не знищує.

І третій частий чинник — порушення відтоку сечі, наприклад, через камінь у нирці або звуження просвіту сечоводу.

Ці три причини хронічного пієлонефриту відіграють провідну роль у затягуванні процесу і стійкості його до антибіотикотерапії2.

Щоб вплинути на інфекцію, камені, і врятувати нирку, потрібні засоби з універсальним механізмом дії. Такі, як комплексний рослинний препарат Канефрон® Н.

Як проявляється захворювання

Головна ознака хронічного пієлонефриту — хвилеподібний перебіг, коли періоди поліпшення і ремісії змінюються загостренням ниркової симптоматики (часто — після іншої інфекції, грипу, ангіни)3.

У фазі ремісії хронічний пієлонефрит симптоми дає неспецифічні, змащені:

  • безпричинний біль у попереку, спочатку — з одного боку;
  • слабкість, занепад сил;
  • іноді — злегка підвищена температура;
  • анемія (недокрів'я);
  • підвищення артеріального тиску;
  • спочатку почастішання, потім зменшення кількості сечовипускань.

Тяжкість симптомів, якими проявляється хронічний пієлонефрит, залежить від його стадії (I – легка, IV – найважча). Наперекір антибіотикам, інфекція часто уражає не одну, а обидві нирки.

Використання Канефрон® Н надає профілактичний ефект і подовжує ремісію. Активні компоненти препарату діють на всі ланки патологічного процесу в нирках, а не тільки знімають симптоми4.

Діагностика

Припустити, що у людини пієлонефрит хронічної, а не гострої форми, можна за скаргами та симптоматикою: немає високої температури, задовільний загальний стан. Але підтверджує хронічний пієлонефрит діагностика лабораторними та інструментальними методами:

  • аналізи сечі, обов'язково — бакпосів;
  • УЗД нирок, сечовивідних шляхів;
  • рентгенологічні методи — екскреторна і ретроградна урографія;
  • МРТ і КТ;
  • аналізи крові — у хворих «зі стажем», швидше за все, буде анемія.

Лабораторне обстеження показує функцію нирок, а УЗД, КТ та МРТ характеризують анатомічні зміни їхніх тканин1.

Лікування

Із діагнозом «хронічний пієлонефрит» лікування антибіотиками буває малоефективним. Причини: резистентність бактерій і розвиток так званих «бактеріальних плівок», з ув'язненими в них дрімаючими до пори до часу збудниками.

Тому до комплексу терапії пієлонефриту хр. рекомендується додавати допоміжні препарати: сечогінні засоби, уросептики, препарати, що нормалізують кровообіг нирок, вітамінотерапію, іноді — препарати заліза при анемії. Сучасна фітотерапія відіграє важливу лікувальну і профілактичну роль. Наприклад, препарат, який має тривалий досвід ефективного використання Канефрон® Н складається з екстракту трьох лікарських рослин: трави золототисячника, кореня любистку і листя розмарину. При лікуванні ниркових інфекцій він діє комплексно:

  • допомагає боротися з бактеріями;
  • послаблює хронічне запалення;
  • покращує пасаж сечі, знімає спазми.

Технологія фітонірингу — контролю виробництва від насіння до ліків — гарантує стабільний вміст активних речовин у препараті та прогнозований ефект. Дорослим рекомендують Канефрон® Н таблетки. Дітям від 12 років і літнім – Канефрон® Н краплі.

Тривалість курсу визначається лікарем, здебільшого він становить 30 днів. Стандартна доза — по 2 таблетки або по 50 крапель 3 рази на день4. Приймати Канефрон® Н потрібно в складі комплексної терапії, призначеної урологом або нефрологом.

Профілактика

Пацієнти, у яких пієлонефрит — хронічний процес, мають спостерігатися у лікаря уролога або нефролога. У фазі ремісії бактерії не розмножуються, тому антибіотики зазвичай не призначають. Тут добре працюють фітопрепарати, наприклад, Канефрон Н: високий профіль безпеки, протизапальна, антибактеріальна і нефропротекторна дії доброчинно впливають на здоров'я нирок.

Курс профілактики хронічного пієлонефриту може рекомендуватися перед плануванням вагітності: виношування послаблює імунітет, і запалення в нирках часто загострюється.

Під час ремісії пієлонефриту доцільно застосовувати Канефрон® Н профілактичними курсами. Середня профілактична доза — 2 таблетки 3 рази на день. Тривалість курсу і перерви обговорюються з лікарем. Дослідження показують, що при адекватному підході ремісія продовжується до трьох і більше років5.


1 Урология: учебник для студ. высших мед. учебн. заведений : перевод с укр. издания под ред. С. П. Пасечникова. – Изд. 2., Винница: Нова Книга, 2015. — 456 с.

2 Переверзев А.С. Инфекции и воспаление в урологии / А.С. Переверзев, М.И. Коган М.: АБВ-пресс, 2007. 244 с.

3 Лопаткин Н.А. Урология. 2-е изд. М.: ГЭОТАР-Медиа; 2013.

4 Неймарк А.И., Сульдина А. П., Батанина И.А.. "Применение препарата Канефрон н в комплексном лечении хронического пиелонефрита" Российский медицинский журнал, №. 6, 2014, стp. 23-26.

5 Хотим Е.Н., Литвинович С.Н., Кумара Аппаду, Ал Баракат Осамах. "Фитотерапия хронического пиелонефрита и фитопрофилактика его обострений", Журнал Гродненского государственного медицинского университета, №. 3 (47), 2014, стp. 136-139.