Жоден протокол лікування сечокам'яної хвороби не обходиться без рекомендацій щодо харчування. Необхідно внести поправки у звичний раціон, щоб вплинути на якість сечі, внести розумні корективи в обмін речовин. Такі зміни стосуються не тільки часу лікування, але й періоду ремісії, адже важливо не допустити формування нового каменю.
Призначається дієта і при піску в нирках, що дозволяє зменшити ймовірність зростання конкременту, адже в цьому випадку тактика лікування буде зовсім іншою. Деяких каменів можна позбутися за допомогою медикаментозної терапії, але багато утворень потребують хірургічного втручання. Фахівці рекомендують у період ремісії робити акцент на дотриманні водного режиму, індивідуальній дієтотерапії, а також фітотерапії, наприклад, приймати фітопрепарат Канефрон® Н як дієвий профілактичний засіб.
На жаль, нового типу харчування доведеться дотримуватися до кінця життя, оскільки сечокам'яна хвороба (СКХ) або уролітіаз належать до захворювань, причиною яких є порушення обмінних процесів. Формування піску або конкрементів відноситься до «місцевих змін» у сечовидільній системі. До того ж серед причин, що спричиняють сечокам'яну хворобу, на одному з перших місць стоїть аліментарний фактор. Наприклад, надмірне споживання в їжу м'яса і алкоголю призводить до збільшення кількості пуринів, у результаті чого розвивається гіперурикемія, а це патогенез утворення уратів. З оксалатовими каменями схожа ситуація, тільки їх появу провокують, наприклад, щавель і шпинат.
Харчування при сечокам'яній хворобі потребує корекції одразу з кількох причин:
Усім пацієнтам рекомендується збільшити споживання вільної рідини до 2,5-3 літрів на день. Але більш детальна дієта при СКХ розписується лікарем окремо для кожного пацієнта залежно від складу каменів і наявності інших соматичних патологій.
Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.
Урати – камені, до складу яких входить сечова кислота, урати амонію і натрію. Нерідко ця патологія розвивається на тлі подагри, псоріазу або при мієлопроліферативних захворюваннях.1 Але чималу роль відіграють і харчові звички, а саме надмірна любов до м'яса і алкоголю. Тому при даній патології рекомендується:
Також для нормалізації кислотності сечі (рН в межах 6,2-6,5) рекомендуються комбіновані фітопрепарати, такі як Канефрон® Н від німецької компанії Біонорика.3 Він створений за технологією фітонірингу, завдяки якій зберігається максимальна і постійна концентрація біологічно активних речовин лікарських рослин у кожній дозі.
У рослинних зборах, які необхідно заварювати і проціджувати, неможливо розрахувати точне дозування лікарських компонентів, тоді як у кожній таблетці або краплі Канефрона® Н міститься однакова кількість діючих речовин.2
Фосфатний літіаз характеризується різко лужною реакцією сечі (понад 7,0) і нерідко пов'язаний із хронічним інфекційним процесом у нирці або сечовому міхурі. Цей механізм утворення конкрементів пояснюється просто: лужна реакція сечі у поєднанні з бактеріями, які здатні розщеплювати сечовину і виділяють уреазу, що призводить до осадження фосфатів. Також слід бути обережними людям, які страждають на порушення фосфорно-кальцієвого обміну, зокрема захворювання паращитоподібних залоз.
Заборонені продукти при цій формі сечокам'яної хвороби:
З обережністю необхідно вибирати овочі, оскільки дозволені тільки гарбуз, спаржа, горох і брюссельська капуста. На жаль, від кави і газованої води також доведеться відмовитися.
Варто звернути увагу на продукти, які зміцнюють імунітет. Це печінка і яєчні жовтки, багаті вітаміном А. Рекомендуються також рослинні препарати, наприклад, до складу яких входить любисток, екстракт золототисячника. Саме тому Канефрон® Н часто рекомендують приймати як у період загострення, для лікування, так і для профілактики.
На відміну від трав'яних чаїв або зборів, краплі і таблетки Канефрон® Н мають високу концентрацію активної речовини, піддаються лабораторним дослідженням на кожному етапі виробництва і відповідають усім канонам доказової медицини.
Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.
Ці камені нерідко утворюються через переважання в їжі салату, щавлю, шпинату або міцного чаю. Всі ці продукти містять велику кількість вітаміну С і оксалатів, які не завжди в повному обсязі виводяться з організму. Також при ураженні кишківника, яке супроводжується порушенням всмоктуваності, підвищується всмоктування вільних оксалатів, що теж призводить до оксалатного уролітіазу.
Дієта при сечокам'яній хворобі з утворенням оксалатів потребує виключити з раціону:
Краще обмежити споживання моркви, зелені, курки і яловичини. Заборонені всі харчові добавки, БАДи, вітамінні комплекси, що містять вітамін С. Це відноситься і до продуктів, де аскорбінова кислота виступає в якості консерванту.4
Як засоби, які зрушують рН сечі в кислу сторону, знову-таки використовуються фітопрепарати. Лікарі нерідко віддають перевагу таблеткам або краплям на рослинній основі, в процесі створення яких використовувалася технологія фітонірингу. У компанії Біонорика лікарські рослини проходять ретельний відбір, селекцію і культивування, після чого вирощуються на власних еко-плантаціях в Європі. Активні речовини з кожної окремої рослини «видобуваються» саме тим способом, який дозволяє зберегти і примножити всі їх корисні властивості. При заварюванні трав'яного чаю такого ефекту досягти, звичайно, не вийде.
Дієтотерапія належить до консервативних методів лікування. Вона спрямована на розчинення конкременту (при уратних конкрементах) і на профілактику його повторного формування. При цьому дуже важливо встановити хімічний склад каменю, оскільки від цього безпосередньо залежать рекомендації лікаря.
Але однієї дієти часто недостатньо. Як профілактичний засіб може призначатися Канефрон® Н, адже його склад оптимальний для профілактики сечокам'яної хвороби. Даний препарат діє на універсальні чинники патогенезу каменеутворення, тому може застосовуватися без урахування біохімічного складу конкрементів. Його можна приймати тривалий час, оскільки відсутній кумулятивний ефект і ризик розвитку побічних ефектів прагне до нуля.