Пієлонефрит у жінок

Пієлонефрит — інфекційно-запальне захворювання нирок. За тривалого рецидивуючого, а також латентного (прихованого) процесу, пієлонефрит може призводити до руйнування ниркової паренхіми. Захворювання має як гострий, так і хронічний перебіг, і схильне до розвитку позаниркових ускладнень. Найчастіше ця патологія трапляється серед жінок, що пояснюється особливостями анатомо-фізіологічної будови. Лікуванням пієлонефриту займаються лікарі нефрологи, урологи (в разі супутньої сечокам’яної хвороби), й останнім часом усе частіше сімейні лікарі. Але тільки досвідчений фахівець може скласти адекватний план терапії з урахуванням індивідуальних особливостей і сучасних тенденцій лікування. Самолікування не тільки марно, але і призводить до погіршення стану й розвитку ускладнень.

Що таке пієлонефрит

Пієлонефрит — це неспецифічне інфекційно-запальне захворювання паренхіми нирок, що входить до групи інфекційної патології верхніх сечовивідних шляхів. Це захворювання входить до списку 10 найбільш розповсюджених у нефрологічній практиці та потребує окремого розгляду. Пієлонефрит у жінок, за умови недостатнього лікування або неправильної терапії, переходить у хронічну хворобу нирок із можливим розвитком ниркової недостатності.

Для цього захворювання характерна осередковість ураження, коли патологічні ділянки чергуються з нормальною, здоровою тканиною нирок. Згодом на місці ушкодження формуються рубці, які чітко візуалізуються на УЗД і КТ. Відмерлі ділянки з часом склерозуються, що призводить до деформації органу. Але в окремих випадках на місці некротизованої тканини формуються абсцеси, заповнені гноєм.

Пієлонефрит у жінок буває як односторонній, так і двосторонній. При хронічній формі часто має латентний безсимптомний перебіг, через що похід до лікаря відкладається. Це загрожує розвитком ускладнень і погіршенням якості життя.

Причини

Причини пієлонефриту в жінок різні. Наприклад, анатомічні особливості, наявність джерел інфекції в організмі. Патогенні мікроорганізми легше, ніж у чоловіків, проникають у сечовий міхур, а звідти вище, через сечовід, у саму нирку.

Також причиною пієлонефриту в жінок може бути посткоїтальний цистит. Це рецидивуюче запалення сечового міхура після інтимних стосунків. У цьому випадку нехтування гігієною грає чільну роль. І вже висхідним шляхом інфекція може проникнути в нирку.

Вважається, що для розвитку пієлонефриту мають бути дотримані такі чинники:

• Інфекція.
• Порушення відтоку сечі.
• Початкове ураження або пошкодження нирок.

До групи ризику входять вагітні жінки через фізіологічне розширення балій і порушення відтоку сечі зростаючою маткою, частіше справа. Це захворювання завжди спричинено бактеріями: кишкова паличка найбільш частий збудник, а також протей, стафілокок, ентерокок та їхні мікробні асоціації.

Симптоми пієлонефриту в жінок

Симптоми запалення нирок у жінок відрізняються під час хронічного й гострого пієлонефриту. Для гострого стану характерний раптовий початок із підвищенням температури тіла до 39о С. Жінки скаржаться на озноб, нудоту, блювання, різку слабкість, спрагу, часте сечовипускання, біль у ділянці попереку. За цього стану можливий розвиток набряків, особливо одразу після пробудження.

До ознак пієлонефриту в жінок належить ниючий, тупий біль у попереку, який може віддавати в пахову ділянку. Дівчатка або жінки астенічної статури нерідко скаржаться на неприємні відчуття у ділянці живота.

Ознаки пієлонефриту в жінок за періодичних загострень хронічного перебігу захворювання значно відрізняються. Загальна слабкість і нездужання, стійка гіпертермія (максимум 37,5о С), головний біль вкрай рідко вважаються значущими скаргами для звернення до фахівця. Захворювання протікає з періодами ремісій і загострень, що можуть проходити й самостійно. Згодом порушується функція нирок і приєднується анемічний синдром (слабкість, мушки перед очима, швидка стомлюваність), з’являються порушення артеріального тиску. Через відсутність специфічних симптомів виявити захворювання буває досить складно, саме тому необхідно вчасно звертатися по кваліфіковану медичну допомогу.

Як правильно поставити діагноз?

Лікування пієлонефриту в жінок можливо тільки після встановлення правильного діагнозу, для чого потрібні повний огляд, клініко-лабораторні дані та визначення збудника.

Діагностика пієлонефриту в жінок завжди починається зі збору анамнезу:

• наявність епізодів інфекції сечовидільної системи в минулому;
• можливі анатомічні проблеми;
• попередні інвазивні маніпуляції (зокрема установка катетера);
• ускладнений гінекологічний анамнез;
• наявність вогнищ інфекції в організмі.

Клінічний аналіз сечі важливий для визначення ступеня запального процесу, а посів сечі на бактеріальну флору — для визначення збудника, оскільки без цього неможливо призначити антибіотикотерапію.

Стандартом діагностики пієлонефриту в жінок вважається виявлення бактерій і лейкоцитів у сечі у великому титрі, класична клінічна тріада (біль у попереку, дизурія, підвищення температури) й обтяжений анамнез. Додатково призначають загальний і біохімічний аналізи крові.

Інструментальні методи дослідження необхідні для визначення обструкції або аномалії розвитку нирок або сечоводів. УЗД і комп’ютерна томограма дають змогу візуалізувати сечокам’яну хворобу, наявність пухлинних утворень, а також визначити ступінь зморщування органу, наявність абсцесів у запущених випадках, рубцевих змін або кістозних розширень.

Лікування пієлонефриту в жінок

Пієлонефрит — те захворювання, до лікування якого треба підходити комплексно.

Оскільки це інфекційне захворювання, антибактеріальна терапія ще довго буде виступати першою скрипкою в лікуванні. Але в наш час ефективність антибіотиків знижується через розвиток глобальної резистентності до них бактерій, тому необхідно дотримуватися спеціальних умов терапії, у тому числі лікуватися такими дозами препарату й таким періодом, як вам виписав лікар — зменшення дозування призводить до пристосовності бактерій, розвитку стійкості до ліків.

Для підвищення ефективності лікування, на додаток до основної терапії, призначають фітопрепарати з комплексним впливом на нирки та сечові шляхи. Перевага віддається сучасним препаратам, що мають досвід позитивного застосування. Усім цим вимогам відповідає німецький фітопрепарат Канефрон^® Н. Концепція фітонірингу від компанії Біонорика передбачає повний цикл виробництва, починаючи від рослинних екстрактів, вирощених у сприятливих кліматично-географічних регіонах Європи, до високотехнологічного виробництва, що дозволяє щадно й ефективно здобувати максимальну концентрацію активних діючих речовин.

Канефрон^® Н випускається у формі таблеток і крапель, що дозволяє вибрати зручний спосіб застосування діючої речовини. Це рослинний препарат, що надає комплексну дію на нирки: антибактеріальну, протизапальну, спазмолітичну та діуретичну. Висококонцентрований екстракт із листя розмарину, трави золототисячника й кореня любистку підвищує ефективність лікування антибіотиком і допомагає знизити частоту рецидивів при хронічному пієлонефриті. Препарат показаний як у комплексному лікуванні в гострому періоді, так і в якості профілактичного засобу.

Також лікування пієлонефриту в жінок зазвичай передбачає спеціальну низько сольову дієту й адекватний питний режим. Такі методи дозволяють прискорити процес одужання і зменшити ймовірність появи рецидивів.

Як запобігти захворюванням нирок

• Треба лікувати вогнища інфекції в організмі, зокрема тонзиліти та каріозні зуби.
• За відсутності протипоказань необхідно споживати розумну кількість рідини з розрахунку 30 мл на 1 кг ваги.
• Уникати переохолоджень, перевтоми та надмірного фізичного навантаження.
• Дотримуватися гігієни.
• Своєчасно спорожняти сечовий міхур, уникати застою сечі.

За неспецифічних симптомів, а тим паче за наявності хворобливого сечовипускання, зміни запаху, прозорості сечі, різей або болю під час сечовипускання варто негайно звернутися по кваліфіковану медичну допомогу.

При хронічному пієлонефриті, для профілактики ускладнень і рецидивів, фахівці рекомендують приймати фітопрепарати з комплексною дією, наприклад, Канефрон^® Н.

Але не забувайте, що будь-які препарати можна приймати тільки після консультації з фахівцем.

---

1. Сучасні рекомендації з діагностики та лікування пієлонефриту з позиції доказової медицини. Е.В. Архипов, О.Н. Сігітова, А.Р. Богданова, Вісник сучасної клінічної медицини, 2015 Том 8, вип. 6
2. Григор’єва К.М., Особливості пієлонефриту в жінок із хронічними генітальними інфекціями. Дисс. — канд.наку — М. 2004, С.14–18
3. Гострий та хронічний пієлонефрит: стан проблеми та шляхи зниження захворюваності. О.Н. Сігітова, Е.В. Архипов. Вісник сучасної клінічної медицини 2008 Том 1, вип.1