Як показує статистика, 10% жінок хоч раз на рік стикаються із циститом. Це відбувається через анатомічні особливості: інфекції легше потрапити в сечовий міхур представниць слабкої статі, ніж проникати в сечостатеву систему чоловіка. Небезпека циститу в тому, що патологія може негативно впливати на роботу нирок, репродуктивну функцію, знижує якість життя, відбивається на психологічному та емоційному стані.1 Важливо точно знати симптоми циститу в жінок, щоб вчасно звернути увагу на захворювання та звернутися за допомогою. Фахівець проведе обстеження, призначить аналізи, зважаючи на це призначить кваліфіковане лікування циститу в жінок.
Патологія виникає під час розвитку запального процесу в сечовому міхурі. Її ознаки приблизно однакові в чоловіків та жінок. Але є деякі відмінності в специфіці перебігу хвороби та факторах, які її спричиняють. Так, жінки легше переносять цистит, ніж чоловіки, але відчувають його симптоми частіше.2
Захворювання має різну природу і, відповідно, проявляється по-різному. Запалення в легкій формі виникає раптово, а якщо вчасно розпочати лікування, усунути цистит можна впродовж 2–3 днів. Якщо захворювання перейшло у важчу стадію, на лікування потрібно від 7 до 14 днів, щоб терапія принесла ефект. Від хронічної форми патології, так само як і інтерстиціального циститу, не вдасться позбутися остаточно. Але за грамотного лікування можна значно полегшити клінічні прояви хвороби.
Від чого цистит у жінок виникає частіше, ніж у чоловіків? Головним фактором, що провокує часте виникнення циститу в жіночої статі є короткий сечівник і близькість розташування до нього піхви. Це пришвидшує поширення хвороботворних мікроорганізмів, які можуть потрапити до уретри, наприклад, під час виконання гігієнічних процедур. Бактерії легко потрапляють у сечовий міхур, де швидко розмножуються та прикріплюються до епітеліальної тканини, яка є захистом для слизової оболонки. Епітелій є своєрідним бар’єром для стінок сечового міхура, що не дає змогу їм безпосередньо контактувати із сечею.
Прикріпившись до слизової оболонки, бактерії пошкоджують епітеліальну тканину: у результаті розвивається запальний процес — цистит.3 Патологія приносить велику кількість неприємних фізичних відчуттів та негативних емоцій.
Цистит у жінок, симптоми якого часом неможливо терпіти, має інфекційну природу. Слизова оболонка може пошкоджуватися і під впливом інших чинників. Виділяють кілька видів патології, головними проявами якої є больові відчуття при сечовипусканні та його порушенні, болі в промежині та внизу живота.
Основним провокуючим чинником вважаються як фізіологічні особливості жіночого тіла, так і інші. Залежно від причини циститу в жінок, діагностуються наступні його різновиди.
Інфекційний. Розвивається внаслідок проникнення в сечовий міхур та розмноження в ньому інфекції. За статистикою від цього виду захворювання страждає до 90% пацієнток.
Неінфекційний. Провокується впливом хімічних факторів (наприклад, застосуванням певних гігієнічних засобів), стрибками температурного режиму, механічними ушкодженнями.
Інтерстиціальний. Причини, які спричиняють патологію, ще залишаються нез’ясованими. У разі розвитку даної форми захворювання підвищується чутливість сечового міхура, наслідком чого стають постійні запалення. Інтерстиціальний цистит може бути пов’язаний з аутоімунними порушеннями або стати результатом алергічної реакції.
Рецидивуючий. Результат циститів, що постійно повторюються. Епітеліальна тканина стає вразливою, поступово втрачає свою захисну функцію, тому хвороба переходить у хронічну форму.
Узагальнивши всі провокуючі фактори, що викликають хворобу, можна виділити основні причини циститу в жінок:5
висхідний шлях поширення інфекції, проникнення її з піхви або сечівника;
пошкодження слизової оболонки агресивними гігієнічними засобами;
радіоактивний вплив;
порушення процесу сечовипускання (несвоєчасне випорожнення сечового, застійні явища);
статеві контакти з різними партнерами;
травми слизової оболонки, що спричинені введенням катетера внаслідок оперативних втручань;
прийом певних медикаментів, через що уповільнюється виведення токсинів з організму.
Деяким жінкам знайомий посткоїтальний цистит — хронічне запалення сечового міхура, яке виникає після статевого акту. Дана форма захворювання викликає дискомфорт, завдає занепокоєння, спричиняє обмеження сексуальної активності. Це, своєю чергою, призводить до негативних наслідків для особистого життя.
Цистит у жінок може мати різні форми перебігу:
гостра фаза захворювання;
хронічний перебіг;
первинний цистит, що розвивається у вигляді самостійної патології
вторинний, що виникає за наявності в жінки супутніх недуг;
порушення секреції слизової оболонки сечового.
Лікар підбирає лікування циститу в жінок з урахуванням виду та симптоматики патології, а також причин, що її спричинили.
Крім прямих причин, є передумови, що підвищують ризик запалення в сечовому:
вплив низьких або надто високих температур;
алергічні реакції;
стреси, недостатній відпочинок;
зниження захисної функції організму;
гормональний дисбаланс;
шкідливі звички;
неправильне харчування;
погана гігієна.
У групі ризику є наступні категорії пацієнтів: діти, жінки як у момент початку статевого життя або під час менопаузи, а також вагітні.
Явною ознакою захворювання є різкий біль, що виникає при сечовипусканні. Цей симптом нерідко і служить сигналом того, що настав час звернутися до лікаря. Також жінки можуть скаржитися на:
позиви, що почастішали до сечовипускання, особливо в нічний час;
малі порції сечі, що виділяється, відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
поколювання внизу живота, у лобковій зоні.
Раннє виявлення ознак циститу в жінок та своєчасне звернення за лікарською допомогою визначає ефективність лікування.
Найбільш характерними проявами патології, коли вона вже перейшла в активну стадію, є:
позиви в туалет по кілька разів на годину;
коли сечовий міхур запалений, бажання полегшитися «по-маленькому» може бути постійним;
болючі відчуття при випорожненні, які стихають після закінчення процесу, але через час біль і дискомфорт повертаються;
поява сигналів про необхідність випорожнитися навіть при порожньому сечовому міхурі, через це при сечовипусканні може виходити дуже мала кількість сечі;
помутніння урини, присутність у ній осаду чи пластівців, які помітні як при лабораторному дослідженні, а й неозброєним оком.
Деякі можуть плутати ознаки циститу, що з’явилися у жінок із хворобами хребта. Намагаються усунути болючі відчуття, приклавши до попереку теплу грілку або укутавшись вовняною хусткою. Ці заходи надають тимчасову допомогу під час болю при циститі, проте основної проблеми не вирішують, тому не є засобом лікування.
Ігнорування симптомів циститу в жінок, затягування з лікуванням або недотримання рекомендацій лікаря може призвести до переростання захворювання в хронічну форму або виникнення таких ускладнень:
парацистит;
нетримання сечі;
абсцес;
зниження шансів на вагітність.
За наявності наступних симптомів циститу в жінки необхідна невідкладна допомога медиків:
наявність крові в сечі (свідчить про можливе пошкодження стінок сечового міхура);
підвищення температури тіла до 38 градусів та вище;
різкий біль у попереку, який може супроводжуватися прострілами (сигнал проникнення інфекції вгору, аж до поширення нирок).
Якщо на початковій стадії циститу можуть спостерігатися легкі болі характеру, що тягне, то сильні больові відчуття часто вказують на розвиток запалення нирок.
Лікування захворювання неможливо призначити без повноцінної діагностики. Симптоми циститу можуть схожі з ознаками інших патологій, тому постановка правильного діагнозу дуже важлива. При погіршенні самопочуття та появи незвичайних симптомів пацієнтці необхідно звернутися в клініку до терапевта. Але щоб оцінити стан комплексно, рекомендується відвідати кількох фахівців:
Уролога. Проведе обстеження нирок та сечового міхура.
Гінеколога. За результатами аналізів зможе визначити наявність інфекцій статевих органів, які часто провокують появу циститу.
Невропатолога. За наявності підозри на рецидивну форму патології. Якщо виявлено підвищену чутливість сечового міхура, знадобиться застосування розширеної терапевтичної методики.
Для діагностики циститу в представниць слабкої статі в лабораторії виконують такі дослідження:7
Загальні аналізи сечі та крові. Для визначення кількості лейкоцитів, за їх кількістю судять про наявність чи відсутність інфекції.
Біохімічний аналіз крові. Для розуміння картини процесів, що відбуваються в нирках.
Аналіз сечі за Нечипоренком. Для вивчення осаду в сечі. Допомагає визначити наявність та характер інфекції.
Бакпосів та визначення реакції на антибіотики. З метою виявити збудника та підібрати максимально ефективний препарат.
Ультразвукове дослідження сечового міхура.
Рентген нирок (за потреби).
Якщо пацієнтка вагітна, рентгенологічне обстеження не робиться, а з виконанням УЗД нерідко виникають складнощі через неможливість переглянути деякі відділи системи виділення.
Причини, симптоми циститу в жінок та лікування хвороби безпосередньо пов’язані між собою. Наприклад, якщо йдеться про цистит неінфекційної природи, то застосовують такі методи терапії.
Нейтралізація джерела подразнення. Якщо причиною патології стала алергічна реакція на доглядовий засіб або гігієнічні тампони, прокладки, їх необхідно перестати використовувати. У разі, коли подразнення слизової оболонки сталося як наслідок механічного пошкодження (після встановлення катетера), слід дочекатися загоєння тканин.
Виведення токсинів та очищення організму від шкідливих речовин, які могли накопичитися внаслідок прийому певних препаратів або при опроміненні (хіміотерапія).
Якщо загострена чутливість сечового міхура, можуть призначатися антигістамінні препарати та антидепресанти для зменшення болючих відчуттів.
У разі встановлення діагнозу інфекційний цистит застосовується терапія антибактеріальними засобами для нейтралізації та блокування розмноження хвороботворних мікроорганізмів.
Якщо жіночий цистит не набув ускладненої форми, медики призначають засоби на основі екстрактів цілющих рослин — фітопрепарати. Вони також широко застосовуються підвищення ефекту від вживання антибіотиків при розвитку складніших випадків захворювання.
Одним із таких ліків є Канефрон®, який виготовляє німецька компанія Bionorica з кращої сировини за новітніми технологіями. Його призначають за перших симптомів різних урологічних патологій. Зокрема, лікарі радять вживати препарат для лікування циститу в жінок у гострій формі. Канефрон випускається у двох формах — у вигляді таблеток і крапель, завдяки чому зручний для вживання пацієнтами різних вікових категорій.
Засіб має доведену ефективність, яка пояснюється його складом із максимальною кількістю активних речовин:
любисток лікарський — має м’який діуретичний ефект, активно бореться з бактеріями, підвищуючи ефективність терапії антибіотиками;
золототисячник звичайний — має протизапальні та антибактеріальні властивості, усуває болі при сечовипусканні, покращує ниркову функцію;
розмарин — перешкоджає утворенню каменів у нирках та сечовому міхурі, є дієвим спазмолітиком, знижує ймовірність повторного загострення.
При лікуванні циститу Канефрон виступає потужною альтернативою антибіотикам, т.к.:9
перешкоджає розвитку ускладнень та перетіканню захворювання з гострої фази в хронічну;
нормалізує тонус сечового міхура та кислотність сечі, створюючи несприятливе середовище для розмноження бактерій;
знімає дискомфорт, який проявляється у вигляді печіння при сечовипусканні, сприяє виведенню інфекції природним шляхом;
ефективно протистоїть поширенню запальних процесів.
Кожен компонент Канефрона® доповнюється та посилюється дією інших, за рахунок чого створюється протизапальний, спазмолітичний, антибактеріальний та знеболюючий ефекти. Також нормалізується процес сечовиділення.
Враховуючи той факт, що до виникнення циститу нерідко призводить часта зміна статевих партнерів, шкідливі звички та переохолодження, жінці необхідно ретельно стежити за своїм здоров’ям та способом життя.
До профілактичних заходів щодо запобігання захворюванню відносять:
запобігання переохолодженням, які призводять до загального зниження імунітету;
носіння одягу вільного фасону з натуральних матеріалів, що унеможливлює перегрівання органів малого таза, і, як наслідок, знижує ймовірність активності шкідливих мікроорганізмів;
зміна синтетичної спідньої білизни на бавовняну, хоча б у нічний час;
своєчасне спорожнення сечового міхура, боротьба зі звичкою терпіти позиви до сечовипускання;
щоденна правильна та ретельна гігієна статевих органів.
Виконання всіх цих простих рекомендацій допоможе запобігти появі симптомів циститу в жінок.
Література: