Ефективне лікування та профілактика хронічного пієлонефриту

Якщо гострий запальний процес у нирках не вдається зняти протягом трьох і більше місяців, хвороба переходить у нову форму — хронічний пієлонефрит.

У цьому випадку інфекція знижує свою активність, але повністю з нирок не йде. Запалення мляве, малопомітне, проте досить-таки небезпечне. Часто в аналізах сечі знаходять бактерії навіть за відсутності ниркових скарг. Що таке хронічний пієлонефрит знають багато жінок — вони хворіють удвічі частіше від чоловіків через анатомічну будову сечовидільної системи.

Додаткову складність у терапії захворювання надає явище антибіотикорезистентності — бактерії стають просто не чутливі до дії антибіотиків1, це ускладнює лікування захворювання. Тому, як допоміжну терапію, часто використовують ефективні препарати рослинного походження, такі як Канефрон® Н.
Розглянемо, чому виникає пієлонефрит, патогенез, симптоми, можливі ускладнення та методи лікування такої хвороби трохи детальніше.

Важливо!

Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.

Причини хронічного пієлонефриту

Основний чинник, що призводить до трансформації гострого процесу на хронічний пієлонефрит — нераціональна антибіотикотерапія. Пацієнти часто приймають антибіотики самостійно, після поліпшення стану не проходять курс лікування до кінця. Результат — антибіотикорезистентні форми мікроорганізмів. Наступного разу цей самий антибіотик може вже не допомогти.

Друга причина — мікроби «обживаються» в нирці й імунітет перестає на них активно реагувати, не знищує.

І третій частий чинник — порушення відтоку сечі, наприклад, через камінь у нирці або звуження просвіту сечоводу.

Ці три причини хронічного пієлонефриту відіграють провідну роль у затягуванні процесу і стійкості його до антибіотикотерапії2.

Щоб вплинути на інфекцію, камені, і врятувати нирку, потрібні засоби з універсальним механізмом дії. Такі, як комплексний рослинний препарат Канефрон® Н.

Симптоми пієлонефриту

Головна ознака хронічного пієлонефриту — хвилеподібний перебіг, коли періоди поліпшення і ремісії змінюються загостренням ниркової симптоматики (часто — після іншої інфекції, грипу, ангіни)3.

У фазі ремісії хронічний пієлонефрит симптоми дає неспецифічні, змащені:

  • безпричинний біль у попереку, спочатку — з одного боку;
  • слабкість, занепад сил;
  • іноді — злегка підвищена температура;
  • анемія (недокрів'я);
  • підвищення артеріального тиску;
  • спочатку почастішання, потім зменшення кількості сечовипускань.

Тяжкість симптомів, якими проявляється хронічний пієлонефрит, залежить від його стадії (I – легка, IV – найважча). Наперекір антибіотикам, інфекція часто уражає не одну, а обидві нирки. Ураження обох нирок може призвести до гіперхлоремічного ацидозу - небезпечного для життя стану, за якого порушується кислотно-лужний баланс в організмі.

Використання Канефрон® Н надає профілактичний ефект і подовжує ремісію. Активні компоненти препарату діють на всі ланки патологічного процесу в нирках, а не тільки знімають симптоми4.

Види хронічного пієлонефриту

Існує кілька варіантів перебігу хронічного пієлонефриту. Зокрема, запальний процес за такої хвороби може протікати за 2 основними фазами:

  • загострення, яке супроводжується появою ознак гострого пієлонефриту та значним погіршенням самопочуття;
  • ремісія, коли запальний процес стихає і симптоми практично зникають.

Тому сучасна термінологія передбачає назву рецидивуючий пієлонефрит.
Також класифікація хронічного пієлонефриту може враховувати й інші характеристики запалення, наприклад тяжкість стану. Патогенез пієлонефриту найчастіше інфекційний, зокрема, інфекція в нирки потрапляє з вогнищ хронічного запалення інших органів, наприклад, під час каріозних зубів.

Недуга може бути:

  • односторонньою або двосторонньою (виділяють двосторонній хронічний пієлонефрит, а також хронічний лівосторонній і хронічний правосторонній пієлонефрит);;
  • первинною або вторинною (вторинний хронічний пієлонефрит також часто класифікують як обструктивний пієлонефрит);
  • латентною (уповільненим) або рецидивуючою;
  • зі збереженою функцією нирок або з прогресуючою нирковою недостатністю.

Діагностика

Припустити, що у людини пієлонефрит хронічної, а не гострої форми, можна за скаргами та симптоматикою: немає високої температури, задовільний загальний стан. Але підтверджує хронічний пієлонефрит діагностика лабораторними та інструментальними методами:

  • аналізи сечі, обов'язково — бакпосів;
  • УЗД нирок, сечовивідних шляхів;
  • рентгенологічні методи — екскреторна і ретроградна урографія;
  • МРТ і КТ;
  • аналізи крові — у хворих «зі стажем», швидше за все, буде анемія.

Лабораторне обстеження показує функцію нирок, а УЗД, КТ та МРТ характеризують анатомічні зміни їхніх тканин1.

Важливо!

Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.

Лікування

Із діагнозом «хронічний пієлонефрит» лікування антибіотиками буває малоефективним. Причини: резистентність бактерій і розвиток так званих «бактеріальних плівок», з ув'язненими в них дрімаючими до пори до часу збудниками.

Тому до комплексу терапії пієлонефриту хр. рекомендується додавати допоміжні препарати: сечогінні засоби, уросептики, препарати, що нормалізують кровообіг нирок, вітамінотерапію, іноді — препарати заліза при анемії. Сучасна фітотерапія відіграє важливу лікувальну і профілактичну роль. Наприклад, препарат, який має тривалий досвід ефективного використання Канефрон® Н складається з екстракту трьох лікарських рослин: трави золототисячника, кореня любистку і листя розмарину. При лікуванні ниркових інфекцій він діє комплексно:

  • допомагає боротися з бактеріями;
  • послаблює хронічне запалення;
  • покращує пасаж сечі, знімає спазми.

Технологія фітонірингу — контролю виробництва від насіння до ліків — гарантує стабільний вміст активних речовин у препараті та прогнозований ефект. Дорослим рекомендують Канефрон® Н таблетки. Дітям від 12 років і літнім – Канефрон® Н краплі.

Тривалість курсу визначається лікарем, здебільшого він становить 30 днів. Стандартна доза — по 2 таблетки або по 50 крапель 3 рази на день4. Приймати Канефрон® Н потрібно в складі комплексної терапії, призначеної урологом або нефрологом.

Ускладнення хронічного пієлонефриту

Можливі ускладнення хронічного пієлонефриту включають:

  • вогнищевий гломерулосклероз, що супроводжується ушкодженням малих фільтрувальних одиниць нирок (гломерул), рубцюванням і звуженням цих ділянок, а також порушенням їхніх функцій;
  • прогресуюче рубцювання нирок, яке призводить до термінальної стадії ниркової недостатності. Протеїнурія, поява білка в сечі, може свідчити про те, що нирки не справляються зі своїми функціями;
  • ксантогранулематозний пієлонефрит, який характеризується розростанням запальної тканини усередині нирки і, відповідно, порушенням функцій ураженого органу;
  • піонефроз - це гнійне захворювання нирки, яке супроводжується некрозом тканин і прогресуючою втратою функціональної активності органу.

Профілактика

Пацієнти, у яких пієлонефрит — хронічний процес, мають спостерігатися у лікаря уролога або нефролога. У фазі ремісії бактерії не розмножуються, тому антибіотики зазвичай не призначають. Тут добре працюють фітопрепарати, наприклад, Канефрон Н: високий профіль безпеки, протизапальна, антибактеріальна і нефропротекторна дії доброчинно впливають на здоров'я нирок.

Курс профілактики хронічного пієлонефриту може рекомендуватися перед плануванням вагітності: виношування послаблює імунітет, і запалення в нирках часто загострюється.

Під час ремісії пієлонефриту доцільно застосовувати Канефрон® Н профілактичними курсами. Середня профілактична доза — 2 таблетки 3 рази на день. Тривалість курсу і перерви обговорюються з лікарем. Дослідження показують, що при адекватному підході ремісія продовжується до трьох і більше років5.

Лікуванням пієлонефриту займається нефролог. Він спеціалізується на захворюваннях нирок.

Загострення хронічного пієлонефриту проявляється класичними симптомами гострого пієлонефриту - біль у боці з боку ураженої нирки, частим сечовипусканням, підвищенням температури. У період ремісії симптоми повністю затихають, може лише спостерігатися зниження життєвої активності та періодичний дискомфорт у боці. У латентній (уповільненій) формі хвороба призводить до загальної слабкості, підвищеної стомлюваності, головного болю і субфебрильної температури (37-37.5 °С).

За хронічного пієлонефриту не рекомендовано переохолодження, вживання алкоголю і вживання в їжу солоних, гострих, копчених, маринованих продуктів. Також не можна займатися самолікуванням.

Існує 3 основні стадії хвороби - стадія компенсації, коли нирки продовжують функціонувати, а організм утримує баланс, компенсуючи хворобливий стан. Далі настає стадія субкомпенсація, коли орган уже не може справлятися зі своїми функціями, і йому постійно необхідна підтримка ззовні. Остання стадія - стадія декомпенсації, коли нирка перестає працювати.

Серед можливих ускладнень хронічного пієлонефриту - уросепсис (зараження крові), паранефрит, перитоніт, а також інфекційно-токсичний шок.

За відсутності лікування пієлонефрит хронічний може призводити до розвитку різних ускладнень, які згодом можуть призвести до смерті. Це і зараження крові, і абсцес нирки, і перитоніт, і інфекційно-токсичний шок. Також хвороба може призводити до прогресуючої ниркової недостатності та припинення функції нирок.

Хр пієлонефрит не є вироком. У разі комплексного лікування і скрупульозного дотримання рекомендацій лікаря пацієнти з пієлонефритом можуть жити десятиліттями і благополучно доживати до глибокої старості. Відсутність лікування або порушення рекомендацій лікаря може стати причиною передчасної смерті.

Перевірено медичним фахівцем
Коваль Сергій Анатолійович

медичний радник та менеджер з медичних питань ТОВ “Біонорика“
Магістр у галузі знань Охорона здоров'я та фармація

Література:

  1. Урологія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів: переклад з укр. видання за ред. С. П. Пасічникова. - Вид. 2., Вінниця: Нова Книга, 2015. - 456 с.
  2. Переверзєв А.С. Інфекції та запалення в урології / А.С. Переверзєв, М.І. Коган М: АБВ-прес, 2007. 244 с.
  3. Лопаткін Н.А. Урологія. 2-ге вид. М.: Геотар-Медіа; 2013 року.
  4. Неймарк А.І., Сульдіна А. П., Батаніна І.А.. "Застосування препарату Канефрон н в комплексному лікуванні хронічного пієлонефриту" Російський медичний журнал №. 6, 2014, стор. 23-26.
  5. Хотім Є.М., Литвинович С.М., Кумара Аппаду, Ал Баракат Осамах. "Фітотерапія хронічного пієлонефриту та фітопрофілактика його загострень", Журнал Гродненського державного медичного університету, №. 3 (47), 2014, стор. 136-139.

САМОЛIКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКIДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ´Я